Головна

Глобальна мережа Інтернет

Інтернет — це всесвітня комп'ютерна мережа, що є сукупністю різнорідних комп'ютерних мереж та окремих комп'ютерів, яка використовує стек протоколів TCP/IP для передачі інформації між користувачами.

2. Протоколи передавання інформації

Обов'язковою умовою всякого обміну інформацією є наявність єдиної мови, яку розуміє кожна із сторін обміну. У комп'ютерних мережах різними абонентами використовуються різні марки комп'ютерів, типи модемів, лінії зв'язку, комп'ютерні програми. Щоб різноманітне мережне обладнання працювало узгоджено, робота мереж підкоряється спеціальним технічним угодам, які називають протоколом.

Протокол — це сукупність правил обміну інфор­мацією між комп'ютерами, встановлених за взає­мною домовленістю.

Згідно з цим стандартом потік інформації в мережах має дискретну структуру, логічною одиницею якої є пакет. Вся інформація між вузлами мережі передається у вигляді пакетів стандартної довжини та структури, які мають свій номер, адресу одержувача та інші поля. Пакети передаються як окремі повідомлення, можливо, навіть за різними маршрутами.

У комп'ютерній промисловості в якості стандартних моделей протоколів розроблено кілька наборів — стеків протоколів. Найбільш поширеним є набір протоколів Інтернету — TCP/IP.

TCP/IP — це гнучкий стек протоколів, створений для глобальних комп'ютерних мереж, що легко адаптується до широкого спектру обладнання.

Усі протоколи залежно від комунікаційних задач поділяються на 4 рівні: прикладні, транспортні, міжмережеві, мережеві.

Прикладні протоколи забезпечують взаємодію прикладних програм та обмін даними різних форматів між ними.

Транспортні протоколи підтримують сеанси зв'язку між комп'ютерами та гарантують надійний обмін даних між ними. На цьому рівні відбувається встановлення зв'язку між серверами, розбиття всієї інформації на пакети та супроводження кожного пакету пізнавальним заголовком.

Протоколи міжмережевого зв'язку забезпечують передачу інформації між комп'ютерами в глобальних мережах.

Мережеві протоколи забезпечують послуги зв'язку в локальних мережах.

Рівні протоколу TCP/IP:

І рівень — Прикладний — Протоколи передачі даних

HTTP — Hyper Text Transfer Protocol — протокол передачі гіпертексту;

FTP — File Transfer Protocol — протокол пересилання бінарних та текстових файлів;

SMTP — Simple Mail Transfer Protocol — протокол відправлення електронної пошти;

POP — Post Office Protocol — протокол збереження та отримання електронної пошти;

NNTP — Net News Transfer Protocol — протокол для роботи з телеконференціями;

TelNet — проста емуляція терміналів для віддаленої роботи з сервером.

II рівень — Транспортний — Протоколи зв'язку серверів

TCP — Transmission Control Protocol — протокол керування передачею інформації між серверами;

UDP — User Datagram Protocol — альтернативний протокол, аналогічний за призначенням TCP.

Ill рівень — Міжмережевий — Протоколи міжмережевого зв'язку

IP — Інтернет протокол — розрахунок оптимального шляху транспортування пакетів протоколу TCP, розділених на датаграми, та доставка їх за призначенням.

IV рівень - Мережевий - Протоколи локальних мереж

SPX/IPX — внутрішній протокол мережі Novell;

IPX — протокол фірми NetWare для передачі пакетів.

3. Адресація в Інтернет

IP-адреса — унікальна числова адреса (ім'я) комп'ютера в мережі; представлена 4-байтним числом, байти розділені крапкою, кожен байт набуває значення від 0 до 255.

Доменне ім'я (domain name) — ім'я комп'ютера в мережі, складене із скорочень слів

DNS-сервери — для переведення (трансляції) буквених адрес в цифрові та навпаки.

Простір доменних імен має ієрархічну структуру, схожу на структуру імен каталогів файлової структури. Рівні ієрархії називаються доменами (domain — володіння, сфера діяльності) або сегментами (частками). Кількість доменів у адресі не обмежена.

Крайній праворуч сегмент називають доменом верхнього рівня. Він визначає належність комп'ютера до мережі певної країни або типа установи (організаційної галузі).

Для всіх країн існують дволітерні коди. Наприклад:

— by — Біларусь;

— de — Німеччина;

— jp — Японія;

— ua — Україна;

— uk — Великобританія;

— us - США.

Приклади кількох доменів верхнього рівня, що використовуються у США:

СОМ — комерційні організації і бізнес;

EDU — освітні установи;

NET — структурні організації системи;

ORG — неприбуткові організації;

INT — міжнародний домен.

Часто в доменних іменах крайній лівий сегмент вказує на тип програми-сервера, що розташований на цьому комп'ютері (файловий сервер, web-сервер тощо). Іноді ця частина — ім'я комп'ютера в мережі.

Умовно можна вважати, що доменне ім'я комп'ютера має наступну структуру:

— ім'я комп'ютера;

— організація;

— регіон;

— країна.

Приклади структури доменної адреси:

— kpi.Kharkov.ua — комп'ютер Харківського політехнічного інституту, на якому встановлений web-сервер;

— olymp.vinnica.ua — вінницька фізико-математична гімназія;

— www.meta-ukraine.com — український пошу­ковий сервер;

— www.yandex.ru — російський пошуковий сервер.

4. Сервер та робоча станція

Сервер — це потужний комп'ютер, що виконує роль координатора в мережі, розподіляє ресурси, направляє інформаційні потоки та виконує задачі ланки, що пов'язує окремі ланцюги у мережу.

Клієнт (робоча станція) — комп'ютер користувача, встановлює зв'язок із сервером та використовує його ресурси.

Головна